Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2016 року Справа № 904/429/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Карабаня В.Я. - головуючого, Корнілової Ж.О., Чернова Є.В.,розглянувши матеріали касаційноїскаргитовариства з обмеженою відповідальністю "Металургтранс"напостанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.05.16 та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.16у справігосподарського суду Дніпропетровської області №904/429/16за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Металургтранс"допублічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг"провідшкодування збитків у розмірі 898 329,41грн.,за участі представників сторін:

від позивача - Байрамова К.П.,

від відповідача - Сінюхіна І.В.,

У С Т А Н О В И В:

27.01.2016 товариство з обмеженою відповідальністю "Металургтранс" звернулися до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" про стягнення збитків у розмірі 898 329,41грн., які виникли у зв'язку із неможливістю користування напіввагонами через їх затримку, зайнятих вантажем останнього.

Обгрунтовуючи позовні вимоги зазначали, що під час здійснення перевезення вапняку для флюсування зі станції Інерман-2 до станцій призначення Кривий Ріг - Головний у 11 напіввагонах ТОВ "Металургтранс", через введення з 26.12.2014 Укрзалізницею обмеження перевезень будь-яких вантажів із території АР Крим, зазначені вагони були вимушено зупинені залізницею на шляху прямування по станції Джанкой, та скасування зазначеного обмеження з червня 2015, ними було понесено збитки у вигляді витрат із оплати транспортно-експедиторських послуг на користь Transterminal Express Gmbh згідно договору №31/07-15 від 31.07.2015, у розмірі 36 179,46 доларів США, що еквівалентно за офіційним курсом НБУ станом на 26.01.2015 становить 898 329,41грн.

17.03.2016 рішенням господарського суду Дніпропетровської області (суддя Євстигнеєва Н.М.), залишеним без змін 23.05.2016 постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду (судді Орєшкіна Е.В., Сизько І.А., Широкобокова Л.П.) у задоволенні позовних вимог відмовлено з підстав відсутності правових підстав для їх задоволення. Висновки судів обох інстанцій обгрунтовані тим, що ТОВ "Металургтранс" не довели обставин щодо наявності у діях ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" усіх елементів складу правопорушення, які необхідні для застосування до останніх цивільно-правової відповідальності, що виходячи зі змісту ст.ст.224, 225 ГК України, ст.ст.22, 1166 ЦК України виключає стягнення з відповідача збитків у вигляді витрат на вивільнення вагонів позивача.

У касаційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю "Металургтранс" посилалися на неправильне застосування попередніми судовими інстанціями положень ч.1 ст.4-7 та ч.1 ст.43 ГПК України, просили скасувати судові рішення та ухвалити нове, яким задоволити позовні вимоги, зазначаючи, що понесені ними витрати є збитками у розумінні ст.22 ЦК України та підлягають стягненню у порядку ст.1166 ЦК України.

Проаналізувавши касаційну скаргу на предмет її обґрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення вимог скарги виходячи з наступного.

Як видно із матеріалів справи та установлено судами обох інстанцій, 02.01.2013 між публічним акціонерним товариством "АрселорМіттал Кривий Ріг" та товариством з обмеженою відповідальністю "Металургтранс" був укладений договір №93 про надання послуг з організації перевезення вантажу з урахуванням протоколу узгодження розбіжностей від 08.02.2013, відповідно до п.2.1. якого виконавець зобов'язується за дорученням замовника надавати останньому послуги, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити послуги з організації перевезення залізничним транспортом належного йому вантажу, які надаються виконавцем.

На виконання зазначеного договору у грудні 2014 року на підставі заявки відповідача вих.№234-793 від 27.11.2014, позивачем 25.12.2014 було розпочато організацію перевезення вантажу "вапняк для флюсування" зі станції Інкерман-2 призначенням Кривий Ріг - Головний (відправник - АТ "Балаклавське РУ", одержувач - ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" в 11 напіввагонах позивача: №56143381, №55175152, №56103823, №52733409, №53436432, №61633632, №61602835, №52876513, №60416716, №52733417 - по накладній 47729538, та №56104649 - по накладній 47727367.

26.12.2014 позивачем було отримано телеграми №ЦЗМ-14/2249, №ЦЗМ-14/2250 про введення обмеження на перевезення будь-яких вантажів на залізничному транспорті та порожніх вагонів із території АР Крим, у зв'язку з чим зазначені одинадцять завантажених напіввагонів були вимушено зупинені залізницею на шляху прямування на станції Джанкой.

Починаючи з червня 2015 із залізничних станцій території АР Крим Укрзалізницею був дозволений рух порожніх вагонів. При цьому, телеграмою №ЦЗМ-14/776 від 17.06.2015 залізниця повідомила, що на завантажені вагони тимчасове обмеження не скасоване. Листи позивача №16920 від 24.06.2015, №19167 від 13.07.2015, №22472 від 10.08.2015 відповідачем залишені без відповіді, тому напіввагони позивача, будучи завантаженими вантажем відповідача, не мали змоги розпочати рух.

31.07.2015 між товариством з обмеженою відповідальністю "Металургтранс" (клієнт) та Transterminal Express Gmbh (експедитор) був укладений договір №31/07-15, відповідно до п.1.1. якого експедитор надає клієнту транспортно-експедиторські послуги по організації зберігання вагонів на коліях станції Джанкой (АР Крим) з 31.07.2015 до дати відправлення вказаних вагонів зі станції Джанкой на станцію призначення Кривий Ріг Головний.

На підставі Акту наданих послуг №02 до договору №31/07-15 від 31.07.2015 складеного між ТОВ "Металургтранс" та Transterminal Express Gmbh, останніми було виписано рахунок №287-11/15 від 23.11.2015 на суму 36 179,46 доларів США, який оплачено позивачем відповідно до платіжного доручення від 30.11.2015.

Посилаючись на бездіяльність відповідача щодо вивільнення напіввагонів від вантажу, перевезення якого здійснювалось на виконання умов договору між позивачем та відповідачем, що спричинило додаткові витрати позивача, пов'язаних з оплатою вартості послуг третій особі зі зберігання напіввагонів стало приводом для звернення ТОВ "Металургтранс" до суду з позовом про стягнення 898 329,41грн. збитків.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову про відшкодування матеріальної шкоди (збитків), попередні судові інстанції виходили із того, що обов'язок відшкодувати збитки є загальною формою господарсько-правової відповідальності, яка настає для боржника унаслідок порушення ним зобов'язань.

Відповідно до приписів ст.22 Цивільного кодексу України, ст.224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Аналіз вищенаведених положень матеріального права дає підстави для висновку, що особа, яка порушила зобов'язання несе цивільно-правову відповідальність, зокрема у вигляді відшкодування збитків. Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків необхідною є наявність усіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправної поведінка боржника, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов'язання; наявності шкоди (збитки - це грошове вираження шкоди); причинного зв'язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою; вини боржника. Відсутність хоча б одного елементу складу правопорушення виключає настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

При цьому, на позивача покладається обов'язок довести наявність зазначених елементів порушення господарського зобов'язання. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Звертаючись із позовом до суду, ТОВ "Металургтранс" надали докази лише щодо факту понесення ними збитків (докази здійснення оплати за зберігання вагонів третьою особою). Що стосується особи, яка є, за твердженнями позивача, винною у заподіянні збитків, причинно-наслідкового зв'язку між заподіяними збитками та діями (бездіяльністю) винної особи, як і вини останньої, як обгрунтовано зазначили суди обох інстанцій, позивачем не доведено.

Виходячи з того, що позивачем не надано доказів у підтвердження елементів правопорушення, яке тягне за собою цивільно-правову відповідальністю, а визначений ним розмір збитків складає вартість витрат, які є предметом договору №31/07-15 від 31.07.2015 на транспортно-експедиторські послуги по організації зберігання вагонів на коліях станції Джанкой з 31.07.2015 до дати відправлення вказаних вагонів на станцію призначення Кривий Ріг Головний, суди попередніх інстанцій мотивовано дійшли висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову про відшкодування збитків.

Беручи до уваги викладене, висновки місцевого та апеляційного господарських судів про відсутність правових підстав для задоволення позову, оскільки кошти, які позивач просить стягнути з відповідача, не є понесеними ним збитками у розумінні ст.22 ЦК України, ст.224 ГК України, а є вартістю послуг, сплату яких позивач вправі вимагати на умовах укладеного договору, положень Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, якими регулюються правовідносини з виконання зобов'язань, є законним, обгрунтованим, відповідає нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам справи і наявним матеріалам справи, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

Належних обґрунтувань, з посиланням на норми права, які б спростовували висновки попередніх судових інстанцій, заявником не наведено, у зв'язку з чим колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування оскаржуваних рішень, при ухваленні яких здійснено всебічний, повний та об'єктивний розгляд у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, надано належну правову оцінку всім наявним у матеріалах справи доказам й твердженням сторін, правильно застосовано норми процесуального права.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 -11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Металургтранс" залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.05.2016 та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.2016 у справі № 904/429/16 - без змін.

Головуючий суддя В.Я. Карабань

Суддя Ж.О. Корнілова

Суддя Є.В. Чернов